Як вітчизняні аграрії перетворились на саперів і скільки їм це вартувало – досвід Agricom Group
Про досвід з розмінування полів Agricom Group – в статті у виданні NV
Багато нерозірваних снарядів, касет із-під РСЗВ Ураган, збита тактична ракета Точка-У — так описує набір знахідок на пшеничних полях поблизу села Шестовиця на Чернігівщині Ігор Драгушинець, 29‑річний головний агроном місцевого кластеру компанії Agricom Group. З перших днів повномасштабного вторгнення сюди, обходячи Чернігів з півдня, зайшли росіяни. За 7 км звідси — сумнозвісне Ягідне, в якому під час окупації минулої весни загарбники утримували в тісному підвалі близько 400 місцевих мешканців.
«Поки фахівці ДСНС [сапери Держслужби з надзвичайних ситуацій] самі повністю не обійшли ці поля, ми не могли нічого там робити», — розповідає Драгушинець про найбільш усіяні небезпечними залишками ділянки — приблизно 340 га.
Та це далеко не вся площа, яку після деокупації регіону компанії довелося обстежити й очистити від небажаного заліза. До масштабного вторгнення Agricom Group обробляла землі у кількох областях — усього близько 30 тис. га. Лише в Чернігівській вона оперує 8,5 тис. га, і 90 % із них були так чи інакше забруднені залишками боєприпасів. Переважно безпечними: гільзами ракет до РСЗВ Град та Ураган. Купа таких і досі лежить на подвір’ї машинно-тракторної станції в селі Красне неподалік Шестовиці та Ягідного за 20 км від Чернігова. Та траплялися й нерозірвані снаряди 152 мм.
«Один тут на базі лежав і ще три штуки — на полях», — пригадує Драгушинець, оглядаючи разом із NV понівечену територію станції з обгорілою дорогою сільгосптехнікою та зруйнованими будівлями складів. Сюди не дійшли окупаційні війська, але база підприємства зазнала потужних артобстрілів та бомбардувань.
У перші дні після звільнення довколишніх сіл агроном із кількома колегами та представниками служби безпеки компанії розпочали самостійно обстежувати поля — за допомогою металодетекторів. Натрапляючи на підозрілі об’єкти, ставили позначки й передавали інформацію та координати в ДСНС. «Ми їм пересилали геомітки. Вони приїздили за тиждень-два і забирали [підозріле]», — пояснює агроном. Час від часу до процесу долучалися й військові.
Попри звільнення цих територій понад рік тому, 92 га полів поблизу сусіднього села Золотинка, де мали б зараз сіяти кукурудзу, досі залишаються небезпечними. Саме через цю місцину йшли росіяни, коли оточували Чернігів, пояснює агроном, і для їх обстеження варто дочекатися фахівців ДСНС.
Повну статтю можна прочитати за посиланням.